Ще такого не було у селі ніколи - Дівку з Києва засватав тракторист Микола. Вона в нього хоч куди - в інституті вчиться, Недарма на ній Микола хоче ожениться. - Починайте, тату, вже цукор доставати, Бо не буде з чого вам горілочку гнати!
Приспів: (2) Свати і бояри, дружки і світилки, За здоров'я молодих вип'ємо горілки!
- Шалаша збудуємо, кабана заколем, І твоє весілля ми справимо, Миколо. Хай музики грають так, щоб в районі чули, І про тебе люди довго не забули! Хрін, печінка, голубці, ковбаса і сало - Їжте, люди, від душі, щоб не пропадало!
Приспів. (2)
- Ой не надо, папа, шалаш будувати - Ми решили в ресторані свадьбу отмечати. Только тётку Ганьку пускай не гукають - У сапогах і хустке туди не пускають. Там шампанське на столах, у дверях дежурний, Самогону там не п'ють, бо ето ж некультурно!
Приспів. (2)
- Побудуєм хату нашим молодятам, Купимо корову, заведуть курчата. - Та не хоче більше у село Микола: - Я в деревню, - каже він, - не вернусь ніколи! - Тільки наш Микола трохи забарився - На його дівчині другий оженився. "Жигулі" у нього, сам він хлопець рослий, А в Миколи трактор, та і той колгоспний. - Не плач, Колю, не тужи, самогон не скисне, Як не зможеш випить сам - ти нам тільки свисни!