Давай заплануємо втечу від цього буденного світу, найкраще – на завтра, під вечір, а хочеш – діждемося літа. Вже поспіхом знайдена мапа, все вирішить давня монета: можливо, поцілю у Альпи, і маряться гір силуети… А може, потраплю в пустелю – Сахару або Атакаму, і, замість м’якої постелі, в обіймах заснемо з пісками. А ти вже думками в Тибеті. Схитрую і трішки підгляну, і котиться давня монета упевнено в бік океану. Давай заплануємо втечу, немов у відомих романах, і може, ми завтрашній вечір зустрінемо десь на Багамах. А далі ми знов у буденність, не сіру, а ніжно-домашню, де спогадів райська безмежність нам рай даруватиме справжній.