Чую крики в полю, бачу свою долю, Відчуваю біг пульсуючих століть, У руках розпуки захлинались муки, Враз затихла пісня і завмерла мить. Час – це пісок в моїх долонях, Голос ночі, що приносить день, Я тобі дарую фонограму часу Від старих віршів і до нових пісень.
Приспів: Час – це пісок в моїх долонях, Голос ночі, що приносить день, Я тобі дарую фонограму часу Від старих віршів і до нових пісень. (весь куплет – 2)
Час – це музика шелесту днів, Ритм старіння календарів, Це стукіт хвилин у двері годин, Шепіт під втрату крапель води. Це скрип стрілок на циферблатах, Хвилі тиші в порожній кімнаті, Це кроки, якого лунають вже поряд, Очі, що вже не здатні на погляд. Це звук, що рветься знову в вуста, Це тижні розлуки після проста Строгостей із мертвих братств, Лікар-убивця з назвою "Час". Це довгі гірлянди вечірніх вогнів, Тисячі вух байдужих до слів, Слова – це просто букв анаграма, Покажчик часу – це фонограма.
Приспів
Знову калюжі лоскочать вогні, Знову трава в шипах лише мить, Всі горебіння під пресом ніг, Диких століть притишений біг. Довгі гірлянди вечірніх вогнів, Тисячі вух, що байдужих до слів, Слова – це просто букв анаграма, Покажчик часу – це фонограма.
Приспів
Чую крики в полю, бачу свою долю, Відчуваю біг пульсуючих століть, У руках розпуки захлинались муки, Враз затихла пісня і завмерла мить.