Я прийду і скажу тобі: "Добрий вечір!" Покладу свої руки тобі на плечі. Подивлюсь в твої очі, наче в мішені. Спитаю: "Де була?", бо мені, бо мені Так сподобались твої коліна, гомілки, Стегна, спідниця міні. Двоє Гімалаїв там зверху і ще ззаду двоє – Ула-ла моя. Я гойдатиму тебе, як у Діснейленді, Заливатиму ДжинТоніком, КолоюБренді. Джедаєм я буду і ти будеш рада. Заграю в тамтами тобі серенади. Своїм бажанням тебе закатую, Розкриті вуста твої розцілую. Потім довго буду питати: "Де ж ти Марина ходила гуляти?"
Де ж ти Марина була?
– Очі плачуть, кричати хочуть, Зуби стукають, мов навіжені. Замордоване серце стогне І барабанить, як барабани на сцені. – Ти ламаєш замки, перешкоди, Пропонуєш гарячі пригоди. Я ж то знаю твої походеньки. Не сховаєш від мене нічого миленька.
Аяяяяй! А погляньте, які в неї чудові дівочі очі, Які в неї красиві, масивні стегна! В одному наборі, якщо ти захочеш, – Сніданок, обід та вечеря для тебе. Але перед тим, як це все споживати, Потрібно Марину приготувати: Роздіти, помити, поперевертати. Оон, як Марина ходила гуляти?!