Фольклорный ансамбль Кралиця
Ой, на горі чорний ворон кряче,
Під горою сиротина плаче. (2 р.)
Ой, казали сиротині люде:
«Вийди, дівко, заміж, краще тобі буде.» (2)
Ай ж людську воленьку вволила,
Вийшла заміж, голівку втопила. (2)
Й утопила в глибоку криницю,
Вийшла заміж за гірку п`яницю. (2)
«А п`яниця все п`є та гуляє,
А прийде додому – мене б`є та лає. (2)
Сам лягає на кроваті спати,
Мене посилає голубів ганяти. (2)
Гиля-гиля, голуби – із хати!
Не збудіте милого з кроваті! (2)
А я знаю, о котрій будити –
Ой, як стане сонечко сходити.» (2)
Стало сонце раненько сходити,
Стала мила милого будити: (2)
«Вставай, милий, моє милування,
Вже готове твоє умивання. (2)
Умивання – в вишневім садочку,
Й обтирання висить на кілочку.» (2)
Став же милий з постілі вставати,
Стала постіль по хаті літати. (2)
Стала постіль по хаті літати.
Стала мила в віконце тікати. (2)
«Чого ж мила, в віконце втікаєш?
Хіба моїх норовів не знаєш?» (2)
Фольклорный ансамбль "Кралица" еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1