Ніколи мить не тягнеться так довго, Як коли бачиш Образ Твій Лише в думках; Не бачиш в поглядах чужих нікого, Коли кожен з нас стає на свій, Окремий шлях.
Тепер для Тебе стане іншим світ, І лиш пара очей зустріне Неба край... Сказати було легко Сотню раз \"Привіт!\", Так важко лише раз сказати Тобі \"Бувай\"...
Бувай.
Іскра горіти вічно не зуміла, Замість тепла тепер - Лише зола. Що болю мого, знаю, не хотіла; Що шукала своє щастя, Як могла.
Старий годинник йтиме лиш для Тебе, І новому дню всміхнешся вже сама. Коли-небудь я знов полюблю Сонце й небо, Які ненавиджу тепер, Коли Тебе нема...
Бувай!
Ніколи мить не тягнеться так довго, Як коли можеш чути Голос Твій Лише у снах. Не бачиш в поглядах чужих нічого, Поки пам'ятаєш увесь світ В Твоїх Очах!