Де чекання плело Павутину свою, Де капнула сльоза Після слова "люблю",
Туди, де погляд, сам про все говорив, Де він мрію зісна для Тебе випустив... Ти повернешся назад До берега свого, у спогад своїх снів... Ти повернешся назад Й вже не буде нікого коло берега твого, Там де він Тебе зігрів.
Де ранок зустріла в його обіймах, Де вогник горів в холодних стінах... Туди, де поцілунок у вічність зростав, Туди, де Твій рай тільки спогадом став...
Ти повернешся назад До берега свого, у спогад своїх снів... Ти повернешся назад Й вже не буде нікого коло берега твого, Там де він Тебе зігрів...
Не зустрінеш його очей, Не прочитаєш його думок, Не відчуєш його рук, Не почуєш теплих слів, Не заснеш у його посмішці...
Ти повернешся назад До берега свого, у спогад своїх снів... Ти повернешся назад Й вже не буде нікого коло берега твого, Там де він Тебе зігрів...