Ти розумієш почуття, коли нехочеться іти, Додому, хоче до життя душа, зостатися між тих Знайомих мість- де було тихо, потім гамірно і шум, І поки всі не розійшлись дзвін дзвонів проганяє сум. Зостався б, але поки все, скіньчився день, але не свято, Залишилось кілька днів, ще кілька днів- не так багато... Потім знову сірість днів, сховають люди свята дзвін, до пам'яті- щоб душу грів, не дав промерзнуть до глибин. Звичайно, що не в дзвонах свято, а в тім: хто як його сприйняв, Для когось означа багато, а комусь... і я узяв від нього, мабуть трохи бо ще не нагрівся, ще холодний, Надія: (допоможе бог), ХРИСТОС ВОСКРЕС! І я з цим згодний... 29.04.2011