я тебе ... чую, і хочу, і купа мостів. міст і обставин, і запахів-що-не вгамують. я зупиняюсь на чверть, чи може напів книгах, купівлі квитків, кухликів кави, спроб повторити і спроб відповісти, я тебе... знаю, і вмію з собою вести. і за тобою іти, плазувати? тремти березень знов карколомно воронно летить із небошкрябів донизу. комусь би змести. я тебе...бачу, торкаюсь два видихи, вдих. очі умить переповнені. ці речовини мали б свій смак, але надто схоже на сіль, що мимоволі сочиться душі рано-кранів. я тебе ... близько. і надто далеко мовчи. правильно буде нічого вже більш не казати. спробуй напів мені відповісти значить напів все ж замовкнуть назавжди. #мінлива