А я тебе нікому не віддам, Я тебе ніколи не віддам. Я тобі про все говорила, Я тебе споконвіку любила. Для мене ти – дотик ніжної руки, А я – лише купайлівські вінки. Тебе моя мелодія несла, У тобі я світанком проросла.
Де виляном простеляється туман, Де росяно – проросте трава-дурман. Там молодість загубилась у гаю, Там слід ховався на плаю. А ти самотній вересневої ночі Задивився тій зірці у очі. Вона тебе не полюбила, Бо далеко на небі між хмарами жила.
До тебе я через гори перейду, У тобі я свою відповідь знайду. А хочеш – кригою на річці стану І навесні в тобі відтану. А я тобі розмалюю душу – Обіцянку свою не порушу. Стану я тобі оберегом – Берегом на тому боці неба.