Котик улігся на чужий животик, А потім пішов і вкрав моднячий мотик І ганяв туди-сюди і не знав ні в чом нужди Бо то котик, котик, ко-отик
Той котик був мажорний – купався в пирогах, Перед тьолками крутився у шикарних сапогах, Додому зранку він приходив та будильник не заводив Бо він котик, котик, ко-отик
Той котик познайомився з котихою чумною, Та на мотику не їздив, не бухав він той весною, З влюбльонной головою не справлявся він з собою Бо він котик, а на вулиці весна-а
Но котів було не мало, та й не хуже чим він сам, В боротьбі за її увагу получив не раз по щам, Та добився він її, та повів з собой в гаї Бо він котик, який став геро-оєм
Так утік наш котик з хати і закинув сапоги, І не бачив більше в жизні ті шикарні пироги, Він не вспомне хозяйов, вєдь у нього є любов Бо то котик, котик, ко-отик