Мати і син Не впізнаю я Україну, Не впізнаю палаючих щитів! Не впізнаю я мам стоячих на колінах, Не впізнаю "захисників"... катів...
Горіло серце, іскри убивали Валили на Вкраїнськую землю... Надії, сила там на вулицях палали, Сказала мати "Я за сина відомщу"
Прийшла, дивилась в очі і мовчала, За сина покотилася сльоза... Перед щитами на коліна стала, І за спиною спалахнула тишею гроза...
-Леліла я його одна, молила! І берегла його, як скарб на цій землі... Та ця земля його холодна погубила, І Боженько залишив Україні, не мені...
Я відпускаю, тебе синку, Україні! Лети на небеса і споглядай, Як я тепер стоятиму за тебе, Як я любитиму тебе синочку і нехай
Можливо я впаду за Україну За чесне слово, землі і Дніпро... Можливо я впаду за Україну, Але ж надіюсь я, що недарма це все було... Люблю сумую, Мама... Роман Перехрест