Згадую теплий вечір, — Це було, мов учора, — Тримавши тебе за плечі, В очах бачив синє море — Бавився сяйвом місяць В воді чистій і прозорій, Й під хвиль колискову пісню Чарівно ясніли зорі…
Нічого я більш не хочу, Нічого мені не треба, Тільки в рідні дивитись очі І бачить безмежне небо, Дні і весняні, й літні, І восени, і взимку За руки тримати рідні, Відчути тепло й підтримку…
Тихо тобі шепочу Шелестом світлого ранку, Ніжно тебе лоскочу Теплим дощем на світанку, Дивлячись небом в очі, Тільки сказати хочу — Вип’ють самотні ночі Душу твою до останку.